ТЕМА: Відмова в задоволенні подання про примусове входження до житла

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 2110/2383/12 Головуючий в 1 інстанції Решетов В.В.

Номер провадження 22-ц/791/2431/16 Доповідач Орловська Н.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Орловської Н.В

Суддів: Кутурланової О.В.

ОСОБА_1

секретар Цулукіані І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м.Херсона від 10 листопада 2014 року у справі за поданням відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м.Херсона про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника

В С Т А Н О В И Л А :

10 листопада 2014 року представник відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Херсона (надалі ВДВС Дніпровського РУЮ м. Херсона) звернувся до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житла ОСОБА_2 у належний їй будинок № 54 по вул. 25 Східній в м. Херсоні для здійснення виконавчих дій у відкритому виконавчому провадженні за виконавчим листом, виданим Дніпровським районним судом м.Херсона від 22.05.2014р. про конфіскацію майна боржника.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 листопада 2014 року подання задоволено та надано дозвіл ВДВС Дніпровського РУЮ м. Херсона на примусове проникнення до житлового приміщення боржника ОСОБА_2 у належний їй будинок № 54 по вул. 25 Східній в м. Херсоні для проведення виконавчих дій, спрямованих на виконання рішення суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить ухвалу суду скасувати, оскільки про відкриття виконавчого провадження вона повідомлена не була, а тому не могла оскаржити цих виконавчих дій.

Вважає помилковим висновок суду про задоволення подання органу примусового виконання із тих підстав, що боржник перешкоджає здійсненню виконавчих дій, тоді як на час їх проведення вона перебувала у місцях позбавлення волі та не могла чинити жодних перешкод. Крім того, вирок суду щодо її засудження та конфіскації майна, постановлений 29.05.2013р. та ухвала Апеляційного суду Херсонської області від 06.05.2014р. скасовані постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.04.2015р., а тому виконавче провадження, яке не було закінчено підлягало закриттю з підстав ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Заслухавши доповідача, перевіривши законність ухвали суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, надаючи дозвіл на примусове проникнення до житлового приміщення, належного боржникові ОСОБА_2, виходив із того, що остання перешкоджає державному виконавцеві проводити виконавчі дії, оскільки у належному боржникові житловому будинку ніхто не проживає, про що складені акти зі слів сусідів, а тому неможливо здійснити виконавчі дії з опису і арешту майна.

Однак свого висновку суд дійшов із порушенням норм матеріального і процесуального права.

Із наявних у матеріалах справи письмових доказів вбачається, що за заявою ДПІ, поданою 11.06.2014р. винесена постанова ВДВС Дніпровського РУЮ м. Херсона від 17.06.2014р. про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Дніпровський районним судом м. Херсона від 22.05.2014р. про конфіскацію майна ОСОБА_2 на користь держави.

Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно та повно.

Отже, за змістом наведених норм слід дійти висновку, що станом на час порушення питання про необхідність входження у житлове приміщення боржника на підставі рішення суду, уповноважена особа органу примусового виконання зобовязана дотриматись встановленого законодавством порядку проведення виконавчих дій від часу відкриття провадження, у тому числі і належного повідомлення боржника про таку дію, як це визначено ч.5 ст.25 та ч.1 ст.31 вказаного Закону.

Із наявного у справі повідомлення СІЗО м. Херсона від 10.07.2014р. до органу примусового виконання доведена інформація про те, що ОСОБА_2 утримується у вказаній установі із 23.06.2014р.(а.с.6).

Проте, в матеріалах зазначеної справи відсутні відомості про належне повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, та невідкладне направлення їй копії вказаної постанови від 17.06.2014р. (а.с.5).

Крім того, складаючи зі слів сусідів акти від 08.07.2014р., 20.08.2014р. та 14.10.2014р. про відсутність боржника за місцем проживання і неможливість проведення дій по опису й арешту майна, що належне боржникові, за місцем реєстрації останнього, органом примусового виконання не надані відомості про дотримання встановленого ст. 31 вказаного Закону порядку повідомлення боржника про час і місце проведення виконавчих дій.

Слід звернути увагу, що на час складання актів у серпні та жовтні 2014р. орган примусового виконання отримав письмове повідомлення про місце перебування боржника в СІЗО м. Херсона, однак відомості про направлення повідомлень про вчинення виконавчих дій у матеріалах справи відсутні.

Згідно ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника при виконанні судових рішень вирішується судом за місцем знаходження житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця, яке розглядається судом негайно без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб.

Враховуючи, що під час розгляду цього подання обов’язковою є участь державного виконавця, однак суд першої інстанції ці вимоги процесуального законодавства не врахував та розглянув подання державного виконавця без його участі, що є порушенням встановленого порядку розгляду такого подання.

Крім того, ухвалюючи судове рішення поза увагою суду залишились обставини, які мають істотне значення для вирішення вказаного подання, а саме: в чиє житло чи володіння дозволяє проникнення, для виконання якого рішення суду чи іншого органу (посадової особи) дається цей дозвіл, для виконання яких виконавчих дій дається цей дозвіл (із метою проведення опису, арешту майна, вилучення майна у присутності власника квартири для подальшої реалізації, для ознайомлення покупців із майном, що підлягає реалізації, тощо. Чи знає боржник про наявність виконавчого провадження та чи повідомлявся він про намір державного виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту майна, але чинив цьому перешкоди, не надавав доступу до житла у відведений для цього час вчинення виконавчих дій.

Проте, розглядаючи подання щодо примусового входження у житлове приміщення, належне ОСОБА_2 суд не перевірив чи дотриманий порядок проведення виконавчих дій та чи забезпечені її права та інтереси на стадії відкриття виконавчого провадження, чи повідомлений боржник про те, які виконавчі дії мають бути проведені, а також час та місце їх вчинення. Також не досліджені обставини щодо наявної необхідності вчинення такої дії, як примусове входження до житлового приміщення на підставі мотивованого рішення суду.

Без встановлення обставин дотримання визначеного законом порядку проведення виконавчих дій до часу звернення до суду із поданням про примусове проникнення у житлове приміщення, належне боржникові, висновок суду про ухиляння боржника від проведення виконавчих дій, як обґрунтування необхідності примусового проникнення у житлове приміщення, належне боржникові, є передчасним.

Враховуючи викладене слід дійти висновку, що ухвала суду постановлена з порушенням порядку розгляду подання органу примусового виконання, а тому ухвалу суду належить скасувати та у відповідності до ч.3 ст. 312 ЦПК України передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 листопада 2014 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий _______________ Н.В.Орловська

Судді: _______________ О.В.Кутурланова