ТЕМА: 03.11.2016 Про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. ТОВ “Порше Мобіліті”

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА[1]

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого – судді Кирилюк Г.М.

суддів: Музичко С.Г., Рейнарт І.М.

при секретарі Матвійчуку І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Семенова Ганна Володимирівна, Відділ державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» – Зайцева Михайла Михайловича на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 лютого 2016 року,

встановила:

У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 09 вересня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В., зареєстрований у реєстрі за № 1571, про повернення заставодержателю Товариству з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (далі -ТОВ «Порше Мобіліті») предмета застави – транспортного засобу марки Audi, модель А5, кузов НОМЕР_3, об’єм двигуна 1798 куб. см., рік випуску 2012, державний номер НОМЕР_1 та стягнення з неї коштів: несплачених чергових платежів (прострочених відсотків та простроченої суми основного боргу) – 57 475,59 грн.; штрафних санкцій за вимогами щодо сплати – 6 605,88 грн.; штрафу за порушення вимог щодо страхування майна (15% від суми кредиту) – 112 343,69 грн.; компенсації страхових платежів – 7 420,02 грн.; штрафу за порушення терміну дострокового повернення кредиту на вимогу компанії – 56 544,17 грн. та суми кредиту до повернення – 429 471,97 грн. Сума до стягнення: 669 861,32 грн.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 25 жовтня 2012 року між нею та ТОВ «Порше Мобіліті» було укладено кредитний договір № 50006473 на суму 282 720,83 грн. строком на 60 місяців, з відсотковою ставкою 9,90% річних, на придбання автомобіля марки Audi, модель А5, кузов НОМЕР_3, об’єм двигуна 1798 куб. см., рік випуску 2012.

02.11.2012 р., в забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором, між нею та відповідачем було укладено договір застави транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І.В., зареєстрований у реєстрі за № 1578, за умовами якого нею передано в заставу належний їй транспортний засіб марки AUDI, модель А5, державний номер НОМЕР_2.

04.09.2015 року, у зв’язку з несплатою нею необґрунтованих рахунків ТОВ «Порше Мобіліті» за серпень 2015 року, відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Семенової Г.В. із заявою про вчинення виконавчого напису на договорі застави від 02.11.2012 року.

09.09.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В. було вчинено виконавчий напис № 1571 про повернення предмету застави – автомобіля Audi А5 та стягнення на користь заставодержателя ТОВ «Порше Мобіліті» в рахунок погашення її зобов’язань за кредитним договором № 50006473 від 25 жовтня 2012 року коштів на загальну суму 669 861,32 грн.

При цьому нотаріусом було використано запропоновану Міністерством юстиції України зразкову форму виконавчого напису про повернення об’єкта фінансового лізингу. Наведена обставина призвела до появи у оскаржуваному написі вимоги щодо «повернення предмету застави», разом із якою одночасно зазначається про «суму до стягнення 669861,32 грн.». Викладене свідчить про наявність у оскаржуваному написі, окрім невідповідності змісту, ще й подвійного стягнення, за яким нотаріус пропонує повернути заставлене майно відповідачу та стягнути заборгованість, що є неприпустимим.

Посилаючись на вказану обставину, а також те, що визначена сума заборгованості за кредитним договором не є безспірною, а дії приватного нотаріуса суперечать закону, просила позов задовольнити.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 05 лютого 2016 року позов задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Семенової Г.В., вчинений 09 вересня 2015 року, зареєстрований у реєстрі за № 1571, про повернення застоводавцем ОСОБА_1 на користь заставодержателя ТОВ «Порше Мобіліті» предмета застави – автомобіля марки Audi, модель А5, легковий хетчбек-В, номер шасі (кузова, рами) – НОМЕР_3, рік випуску 2012, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1. Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Порше Мобіліті» – Зайцев М.М. просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Свої доводи обґрунтовує тим, що різниця у сумах заборгованості, вказаних у вимозі та виконавчому написі, виникла внаслідок того, що 05.06.2015 р. та 13.07.2015 р. позивачем було сплачено платежі на загальну суму 30 839 грн.57 коп., з яких на погашення заборгованості по кредиту було зараховано 21 599,55 грн.

У зв’язку з систематичним невиконанням умов договору відповідачем було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату заборгованості, яка не була отримана позивачем та повернулась у зв’язку із закінчення терміну зберігання.

Позивач не надав суду докази того, що станом на день вчинення виконавчого напису він сплачував платежі за кредитним договором. За таких підстав відповідач правомірно звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, який при його вчиненні діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні представник ТОВ «Порше Мобіліті» – Зайцев М.М. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_1 – ОСОБА_6 просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вислухавши пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25.10.2012 р. між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 50006473, відповідно до умов якого остання отримала кредит в сумі 282 720,83 грн., еквівалент суми кредиту в дол. США – 34 554,00 дол. США, зі сплатою 9,90 % річних за користування кредитом, строком на 60 місяців.

02.11.2012 року між вказаними сторонами було укладено договір застави транспортного засобу № 50006473, предметом застави за яким визначено транспортний засіб марки Audi, модель А5, кузов НОМЕР_3, об’єм двигуна 1798 куб. см., рік випуску 2012, державний номер НОМЕР_1.

У зв’язку з порушенням позичальником умов кредитного договору, ТОВ «Порше Мобіліті» на адресу ОСОБА_1 29.05.2015 р. надіслало вимогу (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості. (а.с.46).

09 вересня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу СеменовоюГ.В. було вчинено виконавчий напис.

Відповідно до змісту вказаного виконавчого напису, останній вчинено про повернення заставодавцем ОСОБА_1 предмета застави – автомобіля марки Audi, модель А5, реєстраційний номер НОМЕР_1, що за договором застави забезпечуються вимоги заставодержателя за кредитним договором, за яким заставодержатель видав заставодавцю кредит в сумі 282 720,83 грн., що на день укладення кредитного договору складає еквівалент 34 554 дол.США, а заставодавець зобов’язався його використовувати за цільовим призначенням та згідно зі встановленим строком використання, своєчасно сплачувати плату за користування кредитом,а також своєчасно повернути кредит, та у зв’язку з порушенням заставодавцем умов договору підлягає достроковому поверненню та сплати заборгованості по рахунках за несплачені чергові платежі , штрафні санкції за період з 25 жовтня 2012 р. по 19 травня 2015 р., сума поточної заборгованості станом на 19 травня 2015 р. становить: несплачені чергові платежі (прострочених відсотків та простроченої суми основного боргу) – 57 475,59 грн.; штрафні санкції за вимоги щодо сплати – 6 605,88 грн.; штраф за порушення вимог щодо страхування майна в розмірі 15% від суми кредиту – 112 343,69 грн.; компенсація страхових платежів – 7 420,02 грн.; штраф за порушення терміну дострокового повернення кредиту на вимогу компанії – 56 544,17 грн. Сума кредиту до повернення становить 429 471,97 грн. Сума до стягнення: 669 861,32 грн. (а.с.24).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову про визнання вказаного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що письмова вимога про дострокове повернення кредиту та сплату заборгованості, а також вчинений виконавчий напис містять розбіжності у нарахованих сумах до стягнення, що свідчить про відсутність безспірності вимог. Крім цього, у вчиненому виконавчому написі вказано про повернення предмета застави, що не відповідає вимогам закону.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Так, відповідно до ч.1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

У ст. 20 Закону України «Про заставу» передбачено, що заставодержатель набуває право звернення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, передбачено, що для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.

Відповідно до п.5.2, 5.4 нотаріального посвідченого договору застави транспортного засобу №50006473 від 02.11.2012 р., задоволення вимог заставодержателя здійснюється: шляхом добровільної передачі предмета застави у власність заставодержателя; шляхом звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Як вбачається зі змісту оспорюваного виконавчого напису, задоволення вимог заставодержателя запропоновано здійснити шляхом повернення предмета застави та дострокової сплати заборгованості за кредитним договором на загальну суму 669 861,32 грн., а не шляхом звернення стягнення на предмет застави, як це передбачено умовами укладеного договору застави.

Допущене нотаріусом відхилення від визначеного умовами договору порядку стягнення заборгованості за нотаріально посвідченим договором застави істотно вплинуло на законність вчинення нотаріальної дії.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як вбачається з зведеної облікової виписки з рахунку клієнта ОСОБА_1, заборгованість по штрафу та пені, по який встановлено річний строк давності, виникла починаючи з 15.07.2014 р., що свідчить про вчинення виконавчого напису поза межами цього строку.

Доводи представника відповідача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до обґрунтування причин виникнення розбіжностей у сумі заборгованості, вказаній у вимозі та у виконавчому написі.

Разом з тим, вказані доводи, з урахуванням допущених приватним нотаріусом порушень при вчиненні виконавчого напису, не можуть бути підставою для скасування ухваленого судового рішення та відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія

Ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» – Зайцева Михайла Михайловича відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді:

Справа №22-ц/796/5049/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Виниченко Л.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.