Скасування незаконного повідомлення про підозру у разі порушення слідчим вимог ст. 566 КПК України, протиправних дій слідчого у разі порушення гарантій при виклику особи, що перебуває за кордоном України.
Адвокатура передбачає високу відповідальність за правомірність та законність кримінального процесу. Особливе значення має врахування судової практики, аналіз дій органів слідства та прокуратури, зокрема в контексті виклику підозрюваних та обвинувачених, що перебувають за межами України. Ігнорування зазначених процесуальних вимог може призвести до порушення прав підсудних та дискредитації правосуддя. В цій публікації, заснованої на загальному тексті адвоката Дмитра Касьяненка, буде розглянуто порушення, допущене при направленні повідомлення про виклик до слідчого в разі виїзду підозрюваного за кордон, з акцентом на статті 566 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України).
Вступ
Правовий статус підозрюваного, на захист якого покладено чимало процесуальних гарантій, є вирішальним для ефективної реалізації принципів верховенства права та справедливого судочинства. Основоположний документ, який забезпечує кримінальну юстицію в Україні, – КПК України, закріплює правила поведінки слідчих і судів при взаємодії з підозрюваними, зокрема тими, хто перебуває за межами країни.
Судова практика і аналіз статті 566 КПК України
Стаття 566 КПК України визначає механізм виклику осіб для участі у судових діях, які зараз перебувають за кордоном. Норма має на меті створення балансу між необхідністю виконання процесуальних дій та захистом прав і законних інтересів осіб, котрі можуть бути неповоротно порушені через дії органів влади. Зокрема, згідно зі ст. 566 КПК України, особа, яка перебуває за кордоном, повинна бути належно повідомлена про необхідність присутності на території України, в тому числі через міжнародну правову допомогу, за певний строк до дати явки.
Відповідно до судової практики, слід зазначити, що не у всіх випадках органи слідства дотримуються вимог законодавства, що може спричинити невиправні наслідки для правового стану підозрюваного або обвинуваченого. Наявність інформації про те, що особа знаходиться за кордоном, зобов’язує слідчого провести всі необхідні процедури для належного виклику, а у разі їх несанкціонованого порушення виникає легальна основа для скасування повідомлення про підозру чи інших дій.
Порушення, допущені при направленні повідомлень про виклик до слідчого
Як показує судова практика та конкретний випадок, що розглядається у цій публікації, існують ситуації, коли слідчий свідомо ігнорує інформацію про перебування підозрюваного за кордоном, спрощуючи собі процедуру допиту та виклику особи без додержання встановленого процедурного порядку. Наслідками таких дій можуть бути незаконне притягнення до кримінальної відповідальності, порушення права на обрання місця проживання та свободу пересування.
У разі, якщо підозрюваний не отримав належного повідомлення про виклик, бо перебував у цей час за межами України, слідчі та прокурори не мають підстав робити висновки про неявку без поважних причин. Слід зазначити, що такі дії відповідних органів можуть призвести до порушення статті 62 Конституції України, згідно з якою жодна особа не може бути засуджена, окрім як на підставі закону та на основі доказів, отриманих законним шляхом.
Незаконність дій слідчого при повідомленні про підозру за ст. 566 КПК України – можливості оскарження
У кримінальному провадженні важливим аспектом є дотримання норм та процедур, забезпечення прав суб’єктів процесу, а також захист їхніх інтересів в рамках закону. Зокрема, коли мова йде про дії слідчих щодо виклику осіб для участі в кримінальному процесі, які перебувають за кордоном, наявність чіткої регуляції є ключовою для прозорості та справедливості кримінального переслідування. Неухильне дотримання статті 566 Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України є обов’язком органів досудового розслідування та гарантією захисту прав осіб, що викликаються, як вияв принципу верховенства права.
Однак реальна практика, на жаль, виявляє випадки, коли слідчі порушують вказані правила та процедури. В таких випадках адвокат має право, а в деяких випадках й обов’язок, досягти визнання дій слідчого незаконними та їх оскарження.
Нижче зазначено п’ять можливих варіантів підстав для оскарження дій слідчого, який повідомив про підозру в порушенні ст. 566 КПК України.
Підстава 1: Ненадання письмового повідомлення про підозру особі, що перебуває за кордоном
Стаття 566 КПК України передбачає, що особа повинна бути належним чином повідомлена про виклик через систему міжнародної правової допомоги, якщо підзахисний не отримав такого повідомлення, можна стверджувати про невиконання слідчим своїх обов’язків, а відтак – оскаржити його дії.
Підстава 2: Порушення строків направлення запиту (доручення) про виклик
Згідно з частиною першою статті 566 КПК, запит про виклик особи повинен бути направленим не пізніше шістдесяти діб до дати явки особи. Якщо слідчий порушив вказаний строк, це слугує ще однією підставою для оскарження дій.
Підстава 3: Відсутність повідомлення про розмір і порядок відшкодування витрат.
Стаття 566 КПК зазначає, що особі, яка викликається, повинно бути повідомлено про розмір і порядок відшкодування витрат, пов’язаних з викликом. Якщо цього не зроблено, підзахисний має право на оскарження через недотримання його процесуальних прав.
Підстава 4: Застосування примусових заходів до викликаної особи незаконно.
Згідно з частиною другою ст. 566 КПК особі, яка викликана та прибула за запитом, не можуть бути застосовані заходи примусу або обмеження особистої свободи, окрім випадків, специфічно вказаних у повістці. Якщо відбулося порушення цих гарантій, оскарження слідчих дій є виправданим та необхідним для відновлення справедливості.
Підстава 5: Неправомірне відстеження гарантій ст. 566 КПК при перетині державного кордону.
Якщо слідчий чи інший процесуальний керівник навмисно не інформує особу, яка вже знаходиться на території України, про те, що вона може безперешкодно перетинати кордон, це також може слугувати підставою для оскарження дій слідчого.
Заключення:
Важливо зазначити, що наступним кроком після визнання дій слідчого незаконними є вжиття всіх необхідних заходів з боку органів правосуддя для виправлення помилок і забезпечення дотримання прав особи відповідно до закону. Це вимагає від адвоката глибоких знань чинного законодавства, вміння аналізувати обставини справи та ефективного використання всього арсеналу процесуальних інструментів задля захисту інтересів свого підзахисного. Незважаючи на можливі складнощі, важливо пам’ятати, що основою кримінального процесу є принципи законності, справедливості та захисту прав і свобод людини – фундаментальні принципи, що є недоторканними в будь-якій правоохоронній діяльності.
Підсумок та основи для оскарження дій слідчого
У розглянутій ситуації можна вбачати знехтування процесуальними правилами в частині виклику особи, що перебуває за кордоном, для участі у процесуальних діях на території України. Таке знехтування закладає підстави для оскарження протиправних дій слідчого на підставі ст. 566 КПК України та конституційних гарантій. Захист прав підозрюваних є ключовим у контексті законного та справедливого судочинства.
Адвокат, що представляє інтереси особи, має докладати всіх зусиль для негайного оскарження бездіяльності чи протиправних дій слідчого або прокурора. В даному випадку, ефективним засобом захисту було б подання скарги до суду з метою скасування повідомлення про підозру та інших неправомірних заходів, які були застосовані на підставі порушення статті 566 КПК України.
Недодержання слідчим вимог КПК України як підстава для адвоката захисту скасувати повідомлення про підозру
Відповідно до п. 5, ч. 3 ст. 42 КПК України «Підозрюваний, обвинувачений має право давати пояснення, свідчення з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитись їх надавати».
Згідно з п. 9, ч. 3 ст. 42 КПК України «Підозрюваний, обвинувачений має право брати участь у проведенні процесуальних дій».
Також, відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 42 КПК України «Підозрюваний, обвинувачений має право під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу».
Також, відповідно до п. 16 ч. 3 ст. 42 КПК України «Підозрюваний, обвинувачений має право оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом».
Згідно з ч. 1 ст. 304 КПК України «Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії».
Також, відповідно до ч. 1 ст. 306 КПК України «Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави».
Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 306 КПК України «Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги».
Відповідно до частин 1-7ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду шляхом вручення повістки про виклик, надсилання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка вручається під розписку дорослому члену її сім`ї чи іншій особі, котра з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Законодавець вказує (ст.136 глави 11 КПК України), що таке опосередковане вручення виклику повинно бути належним чином підтверджене особою, яка отримала повістку про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом. Для цього потрібні: підпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні; відеозапис вручення їй повістки; будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у разі підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти. У випадку якщо особа з тих чи інших причин не отримала відповідного документа про виклик або у слідства немає належного підтвердження про такий факт – то особа не може бути підозрюваною, оскільки виклик не відбувся і її не повідомлено про підозру.
Вичерпний перелік підстав зупинення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру визначено ч. 1ст. 280 КПК України.
Статтею 136 КПК України встановлено, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Підготовка як адвокат: Підготовка документів для адвоката передбачає як мінімум збір наступних матеріалів:
- Копія повістки, яка була надіслана за запитом (дорученням) про міжнародну правову допомогу, для підтвердження офіційного виклику особи до України.
- Копія запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу, що демонструє законність процедури виклику.
- Докази отримання повістки підозрюваним. Це може бути поштова розписка або електронне підтвердження.
- Документи, що підтверджують, що особа не може бути притягнута до кримінальної відповідальності чи взяття під варту за інші кримінальні правопорушення, зокрема постанова про виклик і матеріали кримінального провадження.
- Копія міжнародного договору, що встановлює терміни підготовки до явки особи, у разі наявності таких договорів.
- Документація, яка вказує на те, що викликана особа має право на відшкодування витрат, пов’язаних з викликом.
- Письмове підтвердження від органу досудового розслідування, прокуратури або суду про те, що слідчі чи інші процесуальні дії за участю підозрюваного не потрібні.
- Докази наявності можливості особи залишити територію України протягом п’ятнадцяти діб або іншого терміну, якщо таке зазначено в міжнародному договорі.
- Проведення консультацій із закордонними юридичними радниками, щоб точно розуміти різницю між національним законодавством та законодавством країни, де перебуває особа.
- Письмове повідомлення (або клопотання) до суду, у якому вказано на права та гарантії, що надаються викликаній особі відповідно до статті 566 КПК України.
Важливість детальної роботи з документами для адвоката полягає в тому, що будь-яка помилка чи неврахування процесуальних деталей може негативно вплинути на права клієнта та спричинити порушення його прав. Адвокат повинен бути готовим не лише до збору цих документів, але й до їх належної подачі та аргументації в суді або перед іншими органами, що ведуть кримінальний процес.
Слід пам’ятати, що ефективний захист прав підозрюваного багато в чому грунтується на вмінні адвоката швидко та грамотно реагувати на всі процесуальні вимоги, а також на повному розумінні механізмів міжнародної правової допомоги і процедур, зіставленні їх із національними нормами права.
Адвокат Дмитро Касьяненко
Консультації адвоката в кримінальному процесі
